Bayer відкрила першу в Україні IWM-платформу для інтегрованого контролю бур’янів
Компанія Bayer відкрила на демонстраційному полігоні Агроарена Центр першу в Україні платформу інтегрованого контролю бур’янів, відому у світі як IWM, Integrated Weed Management. На спеціально підготовленій ділянці аграріям одночасно показують «блок проблеми» та «блок рішення», щоб наочно продемонструвати наслідки ігнорування резистентності бур’янів до гербіцидів і можливості її стримування. Про це повідомляє AgroNews.ua.
Інфопривід важливий для українського ринку ЗЗР і технологій вирощування, оскільки проблема стійких бур’янів уже не є теоретичною. За даними Bayer, в Україні зафіксовано п’ять видів бур’янів із резистентністю до окремих механізмів дії гербіцидів, а частка препаратів з альтернативними механізмами дії на ринку залишається обмеженою.
Платформа має не лише демонстраційне, а й практичне дослідницьке значення. Вона поєднує польові досліди, тестування систем захисту, аналіз резистентності та навчання клієнтів протягом усього сезону, а не лише під час днів поля.
Втрати від забур’янення в Україні сягають близько 33%
За словами Володимира Железкова, експерта з технологічного супроводу бізнесу ЗЗР Bayer Ukraine, головна мета платформи полягає в тому, щоб разом із клієнтами розібратися, коли виникає резистентність, чому вона формується та як їй запобігати.
Платформа демонструє економічну вагу проблеми для господарств. Посилаючись на дані ФАО, експерт зазначив, що середні втрати від забур’янення в Україні сягають близько 33%. Для порівняння, втрати від шкідників становлять приблизно 18%, а від хвороб, близько 16%.
Ділянка польових дослідів розміщена на локації, де вже є стійкі види бур’янів. У Bayer наголошують, що жоден продукт не здатен самостійно вирішити проблему на 100%, тому ключовим є не ставка на один гербіцид, а поєднання агрономічних, технологічних і фітосанітарних рішень.
В Україні зафіксовано п’ять резистентних видів бур’янів
Олександр Каменєв, провідний менеджер із маркетингу індустріальних культур Bayer Ukraine, представив глобальну карту резистентності бур’янів до гербіцидів. Найбільше зафіксованих випадків, за цією картою, припадає на США, Канаду, Аргентину, Бразилію, Китай та Австралію. Показники в Африці виглядають відносно нижчими не через відсутність проблеми, а через брак масштабних досліджень.
В Україні, за даними компанії, наразі зафіксовано п’ять видів бур’янів із резистентністю до певних механізмів дії гербіцидів:
- плоскуха звичайна в посівах рису, стійкість до інгібіторів АЛС;
- щириця звичайна;
- лобода біла;
- амброзія полинолиста;
- мишій сизий.
Окрему увагу Bayer звертає на амброзію полинолисту. Вона демонструє перехресну резистентність і стійкість одразу до двох механізмів дії: АЛС-інгібіторів та групи 14. За оцінкою експертів компанії, реальний ареал поширення цієї проблеми може бути значно ширшим, а сама проблема могла початися раніше, ніж її офіційно зафіксували.
У компанії пояснюють, що фіксація резистентності прив’язана не до господарства загалом і не до всього регіону, а до конкретного зразка, відібраного на певному полі з певною культурою. Дані про глобальну резистентність Bayer бере з офіційної міжнародної бази.
70% гербіцидів в Україні припадає на сульфонілсечовини
Одна з причин, чому Bayer просуває інтегрований підхід, полягає в обмеженості інструментів хімічного контролю. За даними компанії, в Україні зареєстровано близько 4200 пестицидних продуктів, із них 1650 припадає на гербіциди.
Структура цього сегмента нерівномірна: 70% гербіцидів становлять сульфонілсечовини, ще 20% належать до імідазолінонового класу. Обидві групи є інгібіторами АЛС. Лише 10% препаратів мають інші механізми дії.
«У нас обмежений перелік інструментів для того, щоб протидіяти цьому. Тому ставити ставку виключно на пестициди ми не можемо», – зазначив Олександр Каменєв.
Саме тому в основі IWM-платформи закладено принцип різноманітності. Він передбачає чергування культур у сівозміні, різні способи обробітку ґрунту, ротацію гербіцидів із різними механізмами дії та фітосанітарні заходи. До таких заходів належать очищення техніки, використання якісного насіння та точність висіву.
За інформацією компанії, подібні проєкти Bayer уже реалізує у Франції, Німеччині, Польщі та Сербії.
З 2021 року Bayer тестує зразки бур’янів в Україні
Володимир Железков розповів, що перше звернення від агровиробника з підозрою на резистентність Bayer отримала у 2020 році з Кіровоградської області. На той момент зразки насіння бур’янів доводилося відправляти на аналіз до Франції, а очікування результатів займало близько року. Для фермерів, яким потрібно швидко ухвалювати технологічні рішення на полі, такий формат був непрактичним.
Із 2021 року компанія почала тестувати зразки безпосередньо в Україні. Для цього Bayer придбала обладнання та адаптувала досвід європейських колег.
Методика передбачає пророщування насіння бур’янів. Частину зразків перед цим потрібно обробляти гарячою водою, проморожувати або скарифікувати. Після цього рослини вирощують до оптимальної фази та обробляють різними гербіцидами у спеціальному боксі, щоб оцінити виживання.
У Bayer підкреслюють, що не кожен відібраний зразок підтверджує резистентність. На результат у полі можуть впливати погодні умови та фізіологічний стан рослини, зокрема товщина воскового нальоту або фаза анабіозу, які знижують здатність гербіциду проникати в бур’ян.
Агроарена Центр має понад 50 га дослідних площ
Агроарена Центр, де розміщено IWM-платформу, охоплює понад 50 га землі в обробітку. Цю площу поділено на три функціональні блоки.
- Демонстраційні досліди для клієнтів і партнерів.
- Дрібноділянкові досліди для внутрішнього тестування нових продуктів і гібридів компанії, зокрема бренду DeKalb.
- Безпосередньо платформа інтегрованого контролю бур’янів.
Ключова відмінність такого формату полягає в доступності для клієнтів. Відвідувачі можуть приїжджати на поле не лише під час організованих днів поля, а й спостерігати за розвитком культур, бур’янів і систем захисту протягом усього сезону.
«Блок проблеми» і «блок рішення» порівнюють чотири культури в сівозміні
На полі IWM-платформи закладено два паралельні блоки, кожен із чотирма культурами у сівозміні. У «блоці проблеми» представлені пшениця, соняшник, соя та кукурудза. У «блоці рішення» – соняшник, кукурудза, пшениця та цукровий буряк.
На ділянках зафіксовано резистентність до інгібіторів АЛС у двох видів бур’янів: амброзії полинолистої та щириці звичайної. У «блоці проблеми» відвідувачам показують, як різні варіанти обробітку ґрунту та застосування виключно АЛС-інгібіторів впливають на поширення резистентних бур’янів.
У «блоці рішення» демонструють ефективність диверсифікованого підходу: чергування механізмів дії гербіцидів поєднують зі зміною культур у сівозміні. Такий формат дозволяє порівнювати не лише дію препаратів, а й конкурентну здатність культур.
За спостереженнями компанії, цукровий буряк практично не витримує конкуренції з бур’янами без гербіцидного захисту. Пшениця, навпаки, здатна сформувати врожай навіть за часткового забур’янення, хоча потенціал продуктивності в такому разі знижується.
Bayer планує щороку розширювати платформу, додавати нові культури та демонстраційні елементи. Мета компанії – показати аграріям практичну потребу переходу від однотипного гербіцидного контролю до інтегрованої системи управління бур’янами.
Редакційна оцінка: IWM стає відповіддю на звуження гербіцидного вибору
Для українських господарств запуск такої платформи важливий не стільки як окрема демонстраційна подія, скільки як сигнал про зміну логіки захисту посівів. Якщо 90% зареєстрованих гербіцидів у структурі, яку наводить Bayer, належать до груп, пов’язаних з АЛС-інгібіторами, то ризик подальшого поширення резистентності зростає за повторення однотипних схем.
Практична цінність IWM-підходу полягає в тому, що він переводить дискусію з площини «який препарат застосувати» у площину системного управління полем: сівозміна, обробіток ґрунту, чистота техніки, якість насіння, точність висіву та ротація механізмів дії. Саме така комбінація може бути критичною для культур, які слабо конкурують із бур’янами, зокрема цукрового буряку.
Про компанію Bayer
Bayer – міжнародна компанія зі штаб-квартирою в Леверкузені, Німеччина. Вона заснована у 1863 році та працює у сферах охорони здоров’я і сільського господарства. Аграрний напрям Bayer Crop Science спеціалізується на засобах захисту рослин, насінні, гібридах, агрономічних рішеннях і цифрових інструментах для сільського господарства. В Україні компанія працює через Bayer Ukraine та представлена, зокрема, продуктами для захисту рослин і насіннєвим брендом DeKalb.
Джерело: AgroNews.
