Україна готує регуляторні зміни для збільшення виробництва біоетанолу до 1 млн тонн

Україна розглядає біоетанол як один із напрямів глибшої переробки аграрної сировини та зменшення залежності від експорту необробленої продукції. Запропоновані зміни до регулювання ринку мають створити умови для збільшення виробництва біоетанолу до 1 млн тонн на рік.

Про це повідомляє GrowHow за підсумками круглого столу «Ринок біоетанолу України: регуляторна політика для розвитку переробки, залучення інвестицій та європейської інтеграції». У дискусії брали участь представники профільних міністерств, податкової та митної служб, парламенту, паливного сектору, біоетанольної галузі та експертного середовища.

За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тараса Висоцького, законодавчі ініціативи, запропоновані профільними асоціаціями, можуть забезпечити для країни додатковий економічний ефект на рівні близько 1,5 млрд доларів США. Йдеться не лише про збільшення випуску пального компонента, а й про ширший розвиток внутрішньої промислової переробки.

Законодавчі зміни мають зменшити навантаження на виробників біоетанолу

Ключовий акцент ініціатив, які підтримує профільне міністерство, зроблено на оновленні державного регулювання. За оцінкою урядовців, спрощення адміністративних процедур для бізнесу має прискорити інвестиційні рішення та зробити галузь більш прогнозованою для виробників.

Окремий напрям, гармонізація нормативної бази з вимогами Європейського Союзу. У міністерстві вважають, що це відкриє українським виробникам більше можливостей для інтеграції у європейські ланцюги постачання та виходу на ринки ЄС.

Поточне виробництво біоетанолу оцінюють у 180-200 тис. тонн

За останній рік українська біоетанольна промисловість суттєво наростила виробничу базу. Потужності галузі збільшилися більш ніж у 2,5 раза, або на 160%.

Наразі в Україні ліцензовано 17 підприємств, з яких фактично працюють 10. Поточний обсяг виробництва оцінюється у 180-200 тис. тонн біоетанолу на рік. Водночас наявні потужності, за даними учасників ринку, вже дозволяють у найближчій перспективі подвоїти цей показник.

Біоетанольний завод створює попит на кукурудзу та біомасу

Для аграрного сектору розвиток біоетанолу означає додатковий внутрішній канал збуту сировини, насамперед кукурудзи та іншої біомаси. Один завод потужністю 100 тис. тонн біоетанолу на рік може переробляти до 350 тис. тонн такої сировини.

Будівництво підприємства такого масштабу потребує 50-100 млн доларів інвестицій. Сукупний інвестиційний потенціал галузі вже оцінюють більш ніж у 300 млн доларів. Крім капіталовкладень у переробні потужності, це формує попит на логістику, зберігання, енергетичну інфраструктуру та сервісні послуги навколо заводів.

Галузь дає робочі місця у виробництві та суміжних секторах

Запуск одного сучасного біоетанольного заводу, за оцінками учасників круглого столу, може створювати до 150 робочих місць безпосередньо на виробництві. Ще близько 1000 робочих місць припадає на суміжні галузі.

Для регіонів із розвиненим рослинництвом це важливо з практичної точки зору: частина доданої вартості залишається біля місця вирощування сировини, а не формується лише на експортному або трейдинговому етапі.

Біоетанол потрібен не лише для моторного пального

Учасники дискусії наголосили, що сфера застосування біоетанолу ширша за паливний ринок. Він може бути частиною виробничих ланцюгів для випуску високобілкових кормів, біогенного CO₂, продукції технічної хімії та сталого авіаційного палива SAF.

Саме наявність супутніх продуктів робить біоетанольні проєкти важливими для глибокої переробки. Для агросектору це означає не тільки альтернативний ринок збуту зерна чи біомаси, а й потенційне розширення пропозиції кормових компонентів та промислової сировини українського виробництва.

Що це означає для аграрного ринку України

Плани збільшення виробництва біоетанолу до 1 млн тонн на рік можуть змінити роль переробки у структурі аграрної економіки. Якщо регуляторні зміни справді зменшать бар’єри для запуску та модернізації заводів, галузь отримає більше підстав для інвестицій у нові потужності.

Для виробників зерна це потенційно створює додатковий внутрішній попит, менш залежний від експортної логістики. Для держави, можливість нарощувати виробництво продуктів із вищою доданою вартістю та інтегрувати українську переробку у європейські вимоги до відновлюваних компонентів і низьковуглецевих продуктів.

Джерело: GrowHow.