Реформа зрошення в Україні перейшла до модернізації насосних станцій і каналів

Українська реформа гідротехнічної меліорації переходить від зміни правил до робіт на конкретній інфраструктурі: насосних станціях, каналах і системах поливу. Ключовими виконавцями на місцях мають стати організації водокористувачів, які отримують можливість управляти меліоративними об’єктами та відповідати за їхній розвиток. Про це повідомляє ProAgroGroup.

Новий етап реформи обговорювали на Одещині під час демонстраційного дня американських меліоративних технологій. У фокусі заходу була модель сучасного зрошення з ефективним використанням водних ресурсів, економією енергії та більшою участю самих агровиробників в управлінні системами подачі води.

Масштаб уже виходить за межі окремих пілотних проєктів: в Україні створено 80 організацій водокористувачів у 14 областях, 20 із них отримали меліоративне майно у власність. Для аграріїв це означає поступовий перехід до моделі, у якій модернізація поливу прив’язується не лише до державних рішень, а й до відповідальності користувачів інфраструктури на місцях.

80 організацій водокористувачів у 14 областях отримують більшу роль у зрошенні

Організації водокористувачів є центральним елементом нової моделі управління меліоративною інфраструктурою. Їхня роль полягає не лише у використанні води для поливу, а й у безпосередньому управлінні об’єктами, які забезпечують подачу води до господарств.

За даними, озвученими під час заходу, в Україні вже діють 80 таких організацій у 14 областях. Із них 20 отримали меліоративне майно у власність. Саме передача майна є практичною основою для того, щоб водокористувачі могли планувати ремонт, модернізацію та розвиток систем, а не залишалися лише споживачами послуг.

Реформа передбачає, що відповідальність за стан і розвиток інфраструктури має бути ближчою до тих, хто залежить від її роботи в полі. Це особливо важливо для регіонів, де стабільність виробництва напряму залежить від доступу до води, ефективності насосного обладнання та технічного стану каналів.

На Одещині показали американські підходи до меліорації

Демонстраційний день на Одещині був присвячений американським меліоративним технологіям і практикам управління зрошенням. Учасники обговорювали створення системи, яка дозволяє раціональніше використовувати водні ресурси та зменшувати витрати енергії під час подачі води.

Важливу роль у цьому процесі відіграє підтримка міжнародних партнерів, зокрема Посольства США. Завдяки співпраці українські аграрії отримують доступ до досвіду управління зрошенням, сучасних підходів до економії води й енергії, а також встановлюють прямі контакти з американськими фермерами.

Для українського агросектору така співпраця має прикладне значення: ідеться не лише про окремі технологічні рішення, а про організацію роботи системи, де користувачі води розуміють економіку поливу, планують інвестиції та контролюють ефективність інфраструктури.

У 2026 році на меліорацію передбачено майже 197 млн грн

Держава посилює фінансову підтримку реформи. У 2026 році на розвиток меліорації передбачено майже 197 млн грн. Ці кошти мають спрямовуватися на практичні потреби системи зрошення, насамперед на модернізацію насосних станцій та іншої меліоративної інфраструктури.

Організації водокористувачів зможуть отримувати фінансування на оновлення насосних станцій та інфраструктурних об’єктів. Аграрії, зі свого боку, матимуть доступ до компенсації частини витрат на будівництво й реконструкцію систем зрошення.

Такий підхід поєднує два рівні підтримки: модернізацію спільної інфраструктури, без якої неможлива стабільна подача води, та стимулювання інвестицій безпосередньо у господарствах. Це важливо для оновлення як магістральних і розподільчих елементів системи, так і кінцевих рішень для поливу на полях.

Мета реформи: менші втрати води, нижче енергоспоживання і стійкіше виробництво

Заступниця міністра економіки та довкілля України Ірина Овчаренко наголосила, що реформа гідротехнічної меліорації впроваджується вже четвертий рік поспіль.

«Ми вже четвертий рік послідовно впроваджуємо реформу гідротехнічної меліорації, від зміни правил до реальних змін у полях. Наше завдання, зробити зрошення сучасним, ефективним і ощадливим», зазначила Ірина Овчаренко.

За її словами, кожна вкладена гривня має давати вимірюваний результат: більше зрошення, менші втрати води, нижче енергоспоживання та вищу стійкість виробництва. Саме ці показники мають стати критеріями ефективності державного фінансування і роботи організацій водокористувачів.

Для агровиробників практичний ефект реформи полягає у більш прогнозованому доступі до води, зниженні втрат у системах подачі та можливості планувати реконструкцію поливу з частковою державною підтримкою.

Перші пілотні оператори створять на Одещині та Житомирщині

Паралельно з розвитком організацій водокористувачів готується створення перших пілотних операторів меліоративних систем у сфері зрошення та осушення. Їх планують сформувати на базі Білгород-Дністровського міжрайонного управління водного господарства в Одеській області та Житомирської філії ДУ «Українські гідромеліоративні системи».

Цей напрям важливий для відпрацювання нових механізмів управління не лише зрошувальними, а й осушувальними системами. Для України, де різні регіони мають протилежні водні виклики, від дефіциту вологи до потреби в регулюванні надлишкової води, така модель може стати основою для ширшого оновлення меліоративного господарства.

Реформа входить у найскладніший етап

Перехід від законодавчих змін до модернізації насосних станцій, каналів і систем поливу є найскладнішою частиною реформи. Саме на цьому етапі стане видно, чи зможуть організації водокористувачів не лише отримати майно, а й забезпечити його технічне оновлення, прозоре управління та економічну сталість.

Для ринку агротехнологій це створює попит на енергоефективне насосне обладнання, системи автоматизації, точний облік води, рішення для моніторингу та реконструкцію поливної інфраструктури. Водночас ефективність процесу залежатиме від того, наскільки швидко фінансування дійде до об’єктів і чи будуть результати вимірюватися конкретними показниками: площею відновленого зрошення, скороченням втрат води та зниженням енерговитрат.

Джерело: ProAgroGroup.