Український біоетанол може вийти на 1 млн т на рік швидше за ціль 2030 року

Україна має наростити виробництво біоетанолу до 1 млн т на рік до 2030 року. Нині сукупні наявні потужності країни оцінюються приблизно у 400 тис. т біоетанолу щороку, тобто для досягнення заявленого орієнтира виробничу базу потрібно збільшити більш ніж удвічі.

Про це повідомляє AgroPortal за підсумками панельної дискусії, що відбулася в межах Grain Ukraine 2026. Виконавчий директор асоціації «Укрбіоетанол» Тарас Миколаєнко заявив, що війна знову привернула увагу до української біоетанольної галузі та її ролі в енергетичній стійкості країни.

За його оцінкою, наявні можливості України дають змогу вийти на виробництво 1 млн т біоетанолу протягом 1,5-2 років. Водночас галузь має враховувати зовнішні ризики: коливання цін на пальне, ситуацію на європейському ринку та здатність внутрішнього ринку поглинути додаткові обсяги.

Ціль 2030 року: 1 млн т біоетанолу проти нинішніх 400 тис. т потужностей

Орієнтир у 1 млн т біоетанолу на рік до 2030 року означає для України перехід від обмеженого промислового виробництва до масштабнішої переробної моделі. Наявні потужності, за даними джерела, сьогодні дозволяють виробляти близько 400 тис. т біоетанолу щороку.

Розрив між поточними можливостями та заявленою ціллю становить приблизно 600 тис. т на рік. Для аграрного сектору це не лише питання енергетики, а й потенційний додатковий канал внутрішньої переробки сільськогосподарської сировини. Біоетанольна галузь може створювати попит на продукцію, яка інакше залежала б від експортної логістики та зовнішньої кон’юнктури.

У контексті воєнних ризиків та нестабільності енергетичних ринків розвиток біоетанолу також розглядається як елемент паливної безпеки. Саме тому галузеві учасники пов’язують нарощування виробництва не лише з експортними перспективами, а й із потребами внутрішнього ринку.

Оцінка «Укрбіоетанолу»: масштабування можливе за 1,5-2 роки

Тарас Миколаєнко під час дискусії зазначив, що чинні можливості України дозволяють досягти виробництва 1 млн т біоетанолу у відносно короткий строк, протягом півтора-двох років. Така оцінка показує, що 2030 рік у галузі сприймають не лише як віддалений стратегічний дедлайн, а як горизонт для закріплення вже масштабованого виробництва.

Водночас швидке нарощування випуску потребує готовності до зовнішніх викликів. Йдеться про залежність від ситуації на паливному ринку, коливання попиту в Європі та можливість переорієнтації продукції на внутрішнє споживання у разі зміни експортних умов.

Миколаєнко наголосив, що навіть якщо Європа не купуватиме український біоетанол, виробники зможуть постачати його на внутрішній ринок. Для галузі це важлива теза: масштабування не повинно спиратися лише на зовнішній попит, оскільки стабільність збуту визначатиме економіку майбутніх виробничих проєктів.

Приклад Франції: біоетанол по €0,80 за літр підтримав попит під час подорожчання пального

Окремим аргументом на користь розвитку біоетанолу Тарас Миколаєнко назвав ситуацію у Франції. За його словами, події в Ормузькій протоці спричинили зростання цін на пальне, однак біоетанол несподівано допоміг Франції уникнути кризи на паливному ринку.

На окремих французьких АЗС біоетанольне пальне коштувало €0,80 за літр. Для порівняння, звичайне пальне коштувало близько €2 за літр. Така різниця в ціні, за словами представника галузі, призвела до різкого збільшення споживання біоетанолу.

Йшлося про пальне, що складається на 85% з етанолу. Для українського ринку цей приклад важливий тим, що показує: попит на альтернативне паливо може швидко зростати не лише через екологічні чи регуляторні чинники, а й через ціновий розрив із традиційними видами пального.

Зовнішні ризики та внутрішній ринок: що має врахувати українська галузь

Українські виробники біоетанолу працюватимуть у середовищі, де зовнішні фактори можуть швидко змінювати економіку виробництва. Серед таких факторів у дискусії згадувалися паливні цінові шоки, ситуація на міжнародних транспортних маршрутах і майбутній попит з боку Європи.

Позиція «Укрбіоетанолу» полягає в тому, що галузь має готуватися до різних сценаріїв. Якщо експортний напрям буде обмежений або менш привабливий, внутрішній ринок має стати альтернативним каналом збуту. Це підвищує значення регуляторної політики, розвитку паливної інфраструктури та готовності споживачів переходити на сумішеві або високоетанольні види пального.

Для аграрної економіки такий сценарій означає більшу роль внутрішньої переробки. За умови стабільного попиту виробництво біоетанолу може зменшувати залежність частини агросировини від експорту та створювати додану вартість всередині країни.

Редакційна оцінка: біоетанол стає питанням не лише експорту, а й енергетичної стійкості

Ключова зміна в оцінці біоетанольної галузі полягає в тому, що її дедалі частіше розглядають не як вузький сегмент альтернативного пального, а як частину системи енергетичної стійкості. Війна посилила увагу до локальних джерел пального, а приклад Франції показує, що біоетанол може швидко збільшувати частку споживання, коли традиційне пальне різко дорожчає.

Водночас цифри демонструють масштаб завдання: від приблизно 400 тис. т наявних річних потужностей до 1 млн т виробництва. Тому для ринку вирішальними будуть не лише виробничі можливості, а й стабільний попит, зрозумілі правила для пального з високою часткою етанолу та здатність внутрішнього ринку приймати додаткові обсяги.

Про асоціацію «Укрбіоетанол»

«Укрбіоетанол» є українською галузевою асоціацією виробників біоетанолу. Організація представляє інтереси учасників ринку, бере участь у професійних дискусіях щодо розвитку виробництва біоетанолу в Україні та порушує питання ролі цього пального для енергетичної безпеки й внутрішньої аграрної переробки.

Джерело: AgroPortal.